-
1 жаль
ч1) ім. sorrow, grief, distress, regret (of); поет. woe, bitterness2) пр. it's a pityжаль мені його — I'm sorry for him, I pity him
для вас мені нічого не жаль — І regret nothing for you, I don't grudge you anything
3)жалю завдавати — to give sorrow, to grieve
-
2 what
1. adj1) який, якого типу (у прямих запитаннях)2) який (у вигуках)3) скільки; котрий2. advнавіщо; чому; якою міроюbut alas, what can I help you? — але, на жаль, чим я можу допомогти вам?
3. pron1) щоwhat do you mean? — що ви маєте на увазі?, що ви хочете сказати?
what is her name? — як її звуть?, як її прізвище?
2) хтоwhat is he? — хто він такий (за фахом)?, чим він займається?
3) скільки4) емоційне підсиленняwhat next? — ну, а далі що?
have you supposed me dead or what? — ви що, думали, що я помер, чи як?
4. conj1) що; те, щоhe does not know what he wants — він (сам) не знає, чого він хоче
2) хтоI know what he shall be — я знаю, ким йому бути
3) скількиI'll ask him what he paid — я запитаю його, скільки він заплатив
4) той, який; той самий; всілякий; якийthe copy-book what I lent you — зошит, який я тобі позичив
he told me what was what — він розтлумачив мені, що до чого
what in the world do you mean? — даруйте (чорт забери), що ви хочете цим сказати?
what the hell! — от чорт!, що за чортовиння!
what's new? — амер., розм. як справи? (привітання)
she has what it takes — у неї є все, що потрібно
what not — і так далі, і тому подібне
well, what about it? — ну, так що?
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
3 жалость
сострадание сожаление к кому, чему) жаль (р. -лю, м. р.) до кого, до чого, для кого, для чого, про кого (о ком), жалощі (р. -щів), (редко) жалість (р. -лости). [Жаль сповняв її серце = ж. наполняла её сердце. І відчув він невимовний жаль до бідолашної дівчини (Крим.). Для мене в твоєму серці нема жалю! Глянь на мене привітніше, ну з жалощів одних (Тоб.)]. Без -сти - без жалю, без жалощів. Жалость охватывает кого - жаль бере (пориває) кого. Ж. охватила кого - жаль узяв (обняв) кого. Возбудить -лость в ком - викликати жаль у кому. Какая жалость - який жаль, як жаль (жалко), яка шкода! Из -лости к кому - з жалю, з жалощів до кого; жаліючи, шкодуючи кого.* * *жаль, -лю и -лю́, жа́лість, -лості, жа́лощі, -щівкакая \жалость ть! — яки́й жаль!, яка́ шко́да!
-
4 such
1. adj1) такий, подібнийin such a way — таким чином, так
and such things — і тому подібне, тощо
2) такий (емоційно-підсилювальне слово)◊ such as — як наприклад; такий, як
◊ such a writer as Gogol — такий письменник, як Гоголь
◊ until such time as... — доти, доки...
◊ on such a day as you can go — того дня, коли ви зможете піти (поїхати)
◊ such that — такий, що; так, що
◊ he replied in such a way, that I had to laugh — він відповів так, що я не міг не засміятися
◊ such master, such man — присл. який пан, такий і жупан
2. pron demonst1) такий2) той, такий; ті, такіsuch only who have lived in that country — тільки ті, хто жив у цій країні
◊ and such — розм. і таке інше, тощо
◊ as such — як такий, по суті
◊ a name as such means nothing — ім'я само по собі нічого не значить
◊ if such were the case — якби це було так
◊ there are no hotels as such in this town — у цьому місті немає справжніх готелів
* * *I a1) такий, подібний2) такий; такий гарний, такий великий, такий далекийII pronsuch as — як наприклад; такий як; той який; такий який; такий, щоб
1) такий2) той, такий; ті, такіas such — як такий; по суті; сам по собі
such being the case — оскільки, оскільки це так, раз така справа
-
5 shame
1. n1) соромto feel shame at smth. — соромитися чогось
to burn (to blush, to flush) with shame — згоряти (червоніти) від сорому
to have no shame, to be without shame — бути безсоромним
2) ганьбаto bring shame on (to, upon) oneself — зганьбити себе, ославитися
to bring to shame — зганьбити, збезчестити
shame!, shame on you!, for shame!, fie for shame! — розм. як вам не соромно!, який сором!
howling shame — ганьба; стид і сором
3) (а shame) розм. образа, прикрість, досадаwhat a shame! — який жаль!; прикро!
2. v1) соромити, присоромитиto shame smb. — соромити когось
he shamed me into apologizing — він присоромив мене, і я вибачився
2) ганьбитиto shame oneself — зганьбити себе, знеславитися
* * *I n1) сором2) ганьба3) ( a shame) образа, жалість, досада, прикрістьII v1) соромити; присоромити; осоромити, посоромити; (into, out of) присоромити е змусити зробити що-небудь; сконфузити е змусити відмовитися від чого-небудь2) ганьбити, осоромлювати -
6 too
adv1) (за)надтоtoo good to be true — надто добре, щоб можна було повірити
2) дуже, конче, украйthat's too bad! — як шкода!, який жаль!
3) також, тежI go there, too — я теж іду туди
4) до того ж, крім того, більш тогоachieved, too, at small cost — який дістався до того ж не дуже дорого
5) справді, дійсноI mean to do it, too — я справді збираюся зробити це
to go too far — перебільшувати; заходити надто далеко
* * *I [tuː] adv1) дужеtoo much [little] — дуже багато[мало]
he ate /too much — він об'ївся
this job is too much for me — ця робота вище моїх сил, я не справляюся з цією роботою
too good to last — злитком ( вже) добре, щоб так могло продовжуватися
its not too easy — це не так ( вже) е легко
she loved him too well — вона занадто /дуже/ його любила
you cant make the wall too thick — чим стіна товща, тим краще
we were none too early for the train — ми тільки-тільки встигли до потягу; на стільки-то більше ( ніж потрібно)
I'm afraid l am one too many — боюся, що я тут зайвий
2) емоц.- посил. дуже; украйhes not too well today — він неважливо себе відчуває сьогодні, йому сьогодні трохи нездоровиться
it's quite too!, it's too! — чудово!
its too charming! — чудово!; як це мило!
to go too far — перебільшувати; відходити дуже далеко
II [tuː] advit is too much of a good thing — хорошого помалу; це аж надто /занадто/
1) також, тежto play and sing too, — грати, співати
won't you come too — є чи не прийдете, виє
the prisoner too, inspired little sympathy — ув'язнений теж не вселяв симпатії; до того ж, більш того
achieved too, at small cost — що дістався до того ж не дуже дорого; отриманий не дуже дорогою ціною
the dog is hungry, and very thirsty too — собака голодний, до того ж хоче пити
2) дійсно -
7 condolatory
-
8 what
I a1) в прямих питаннях; якийє; якого родуєwhat papers do you read — є які газети ви читаєтеє; скількиє
he told me what book he needs — він сказав мені, яка йому потрібна книга; скільки
I know what money he paid — я знаю, скільки він заплатив
3) в окличних реченнях; який; що за ( з неозначеним артиклем)what a pity! — яка жалість!, як жаль!
what an idea! — ну е ідея!, що за ідея!
what hope of refuge, or retreat, or aid — є яка надія на пристанище, де допомога, куди сховатисяє
4) predic в прямих питаннях; якийєwhat would your assertion be against mine — є яким буде ваше заперечення на моє висловлюванняє в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який
I see you what you are, you are too proud — я бачу, який ти - ти занадто гордий
5) емоц.- підсил. наскількиII awhat was his surprise at finding — наскільки ж він був здивований, коли знайшов те, що шукав
1) в прямих питаннях; щоє; якийєwhat is his name — є як його зватиє; як його прізвищеє
what is the French for "dog" — є як по-французьки "собака"є; хтоє
what is he — є хто він ( по професії)є; чим він займаєтьсяє
what do you take me for — є за кого ви мене маєтеє; скількиє
what do 7 and 8 make — є скільки буде 7 плюс 8є; емоц.- підсил.
what next — є ну, що даліє
what the better are they for that — є, що вони від цього вигралиє
2) (еліпт. див. what did you say або what is it) щоє, гає; викор. Замість недочутого або незрозумілого слова або фрази; щоє; your ticket will be in the booking office. - My whatє твій квиток буде в касі. - Що буде ( в касі)є; викор. Як вставне слово (в кінці питального речення); гає, чи не такє; такєa clever play, what — є розумна п'єса, чи не такє
have you supposed me dead or what — є ви що, думали я вмер чи щоє Б conj в підрядних реченнях та непрямих питаннях що; те, що
he does not know what she wants — він не знає, чого вона хоче
he is sorry about what has happened — він шкодує пор те, що сталося
see what courage can do! — бачиш, що може зробити хоробрість!
what he says is true — те, що він каже, - правда; хто
I know what she shall be — я знаю, ким їй стати; скільки; I'll ask him what he paid я спитаю у нього, скільки він заплатив
4) той, якийgive me what books you have — дайте мені ( всі) ті книги, які у вас є
it is not a good play though better than what I saw yesterday — п'єса слабка, хоча краще тої, яку я бачив вчора
6) прост.the pan what I lent you — каструля, яку я тобі позичила Г в сполученнях
what /how/ about… — є ну як… є, які ваші наміриє; що нового… є; що скажете… є, яка ваша думка… є
and what about our guests — є що ми будемо робити з нашими гостямиє; що ви скажете про наших гостейє
what if… — є що якщо… є; ну що з того, якщо…
well, what about it є, what of it є, what of that — є ну щоє, ну що даліє; ну що ви скажете ( на це)є; що з тогоє
what is more — більше того; до того ж
she knows what 's what when it comes to fashion — вона знає, що до чого /прекрасно розбирається/ в питаннях моди
he told me what was what — він мене увів в курс справ; I'll show you what is what! Я тобі покажу!; what's it all about є в чому справає
what in the world /on earth/ do you mean — є що ж ви хочете сказатиє
what 's new — є cл.; cл. як справиє ( привітання)
what's with you — є що з вамиє; як йдуть ( ваші) справиє; ну, а як виє
come what will /may/... — будь що буде
to give smb what for — cл. дати наганяй; показати кому-н. Де раки зимують
what it takes — якості, необхідні для успіху, засоби досягнення мети
III [wot]she has what it takes — у неї є все, що треба
int (виражає подив, розчарування, гнів, передує питанню); щоє!, ну,...!; what the hell! чорт!; what the deuce /the devil/є! якого чорта! -
9 afraid
adj pred.зляканий, наляканийwho is afraid? — хто боїться?, кому страшно?
to be afraid of smth., smb. — боятися чогось, когось
I am afraid that we may be late — боюсь, що ми спізнимося
I'm afraid I'm late — я, здається, спізнився
* * *a; predic1) переляканий, наляканий; який боїться2) який жалкує, шкодує; на жаль ( ввічлива форма відмови)3) який не бажає, який соромиться ( робити що-небудь); несхильний; який побоюється -
10 afraid
a; predic1) переляканий, наляканий; який боїться2) який жалкує, шкодує; на жаль ( ввічлива форма відмови)3) який не бажає, який соромиться ( робити що-небудь); несхильний; який побоюється -
11 ну
междом. и част.1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;4) (в выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;9) (в выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].* * *1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймону и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]
2) (част.: неужели) нуда ну? — та невже́ [ж]?, та ну?
3) (част.: давай) ну, дава́й; ину крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти
-
12 dear
1. n1) дорогий, милий, любий, голубчик; дорога, мила, люба, голубонька; коханий; кохана2) душка, серденько3) краса, розкіш; диво2. adj1) дорогий, милий, любий2) вельмишановний3) люб'язний4) заповітний5) славний, чарівний6) дорогий, що дорого коштуєthat's too dear for me — мені це надто дорого, мені це не по кишені
3. adv1) дорого (тж перен.)2) ніжно, палко4. intвиражає симпатію, нетерпіння, подив, жальdear me!, oh dear! — боже мій!
* * *I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
13 dear
I n1) ( в звертанні) дорогий, милий, голубчик; дорога, мила, голубонька; коханий, милий; кохана, мила2) душка; розумник; розумницяII a1) дорогий, милий, любий; ( в усному або письмовому зверненні) дорогий, милий; вельмишановний ( часто із займенником my); любий2) заповітний3) славний, чарівний, милий4) дорогий, який дорого коштує; високий, дорогий ( про ціну)III advdear rate /price/ — висока ціна; дорогий, з високими цінами
1) дорого (тж.)2) ніжно, гаряче, палкоIV vзвертатися до людини, називаючи його "дорогий"Vint виражає симпатію, жаль, нетерпіння, подив, презирствоdear me!, oh dear!, dear heart! — боже мій!, невже?; dear me! is that so? невже?, не може бути!
-
14 нищий
прлг.I. убогий, бідний, злиденний, нужденний, (ц.-слав.) нищий; см. ещёII. Нищий. [Все злодії забрали, - тепер я голий і вбогий (Брацл.). Хто вродиться того дня, вмре нищим (Куліш)]. -щий студент - бідний (злиденний) студент, студент-злидар (нуждар) (- ря). -щая братия - жебрущ[ч]і братчики (люди), жебруща братва, жебрущ[ч]е браття, соб. старецтво, старчота, жебрацтво, жеброта, дідова; см. ещёII. Нищий (Нищие). [Жебрущі люди (Рудан.). Найзлиденніша старчота (Куліш). То ще жеброта з-під плота (Приказка)]. -щий духом - убогий духом, убогодухий, душев[у]богий, нищий душею. [Блаженні вбогі духом (Куліш). Радуйтеся, вбогодухі! (Шевч.). Ученики нетвердії, душеубогі (Шевч.). Не вас мені, сердечних, жаль, сліпці ви, нищії душею (Шевч.)]. -щий умом - бідний (убогий) на розум. Делать, сделать -щим кого - убожити, зубожити, збіднити, зголити, пустити на жебри кого. -щая трава, бот. Clematis vitalba L. - ломиніс (-носу) (звичайний).II. Нищий, сщ. - старець (р. старця), жебрак (-ка), (реже) жебран (-на) и (редко) жебранник (-ка), прошак (-ка) и (реже) прохач (-ча), дід (р. діда), дідовин (-на), торбань (-ня), торбій (- бія), нищун (-на) (Куліш), (диал.) рахман (-на), лигир (-ря), либець (-бця), ум.-ласк. старчик, ув.-презр. старцюга, (ребёнок -щий) старча (-чати), старченя (-няти); (перен.: бедняк) бідняк, (пренебр.) злидняк (-ка), злидар, нуждар (-ря), злидень (-дня), харпак, голяк (-ка), голодраб, голоколінок (-нка). [«Гей, старченя! Стривай лишень!» - «Я не старець, пане!» (Шевч.). Він старця перебраний тихцем прийшов до мене (Франко). Отсе вам дар, старцюги! (Млака). Простягнута рука жебрака (Рада). Жебран ходить, хліба просить (Чуб. V). Називається жебранник: ходе він собі, жебрає (Мартин.). «Чого так собаки гавкають?» - «Та там прошак прийшов» (Липовеч.). Київські прохачі (Н.-Лев.). Набрав, як дід у торбу (Приказка). Захтів у діда випросить хліба (Приказка). За дідовином, за його сином, тра рано вставати, торби латати (Гол. II). Дайте цьому голоколінку хоч із хліба скоринку (Чуб. V). Поти рахман (старець) плохий, поки собаки не обступлять (Номис). А, сякий-такий, землі хотів харпакам, слободи! (Тесл.)]. Нищая, сщ. - старчиха, жебрачка, прош[х]ачка, баба, ум.-ласк. старчишка; (перен.: беднячка) біднячка, (пренебр.) злиднячка, харпачка. [Прийшла якась старчиха, одріжте скибку хліба (Звин.). Нам самим хліба не стане, як кожній жебрачці давати (Брацл.). Ти нас хочеш поробити черницями, прохачками! (Н.-Лев.). Баба в торбу візьме (так пугают детей) (Номис). Ач який! йому харпачки жалко! (Грінч.)]. Нищие, сщ. - старці (-ців) и (соб.) старецтво, жебраки (-ків) и (соб.) жебрацтво и т. п., (ц.-слав.) нищі (- щих), нищуни (-нів); см. ещёI. Нищий (-щая братия). [Слухали, як старці співають (Шевч.). Старці для усіх одчиняють пофарбовані двері «ларка» (Сосюра). Голодні жебраки (Самійл.). Оддай нищим, а собі ні з чим (Номис)].* * *1) прил. бідний, убо́гий, злиде́нний, нужденний\нищий ий (\нищий щ) ду́хом — убо́гий ду́хом; поэз. убогоду́хий; душеубо́гий
2) в знач. сущ. ста́рець, -рця, жебра́к, -а; старцю́га, харпа́к, -а, торбо́тряс, торбе́шник; ( бедняк) зли́дар, -я, злидня́к, -а, диал. злиде́нник
См. также в других словарях:
бідолашний — (який не має в житті щастя, радости й викликає співчуття, жаль), бідний, безталанний, бездольний, сердешний, сіромашний; нещасливий, горопашний … Словник синонімів української мови
жалюгідний — а, е. 1) Який викликає жаль (див. жаль I 2)). 2) Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний. || Дуже малий, незначний; мізерний. 3) Гідний осудження, зневажання, ганьби; нікчемний, мерзенний … Український тлумачний словник
нещасний — 1) (який не має в житті щастя, радости, який перебуває в горі, біді й викликає співчуття, жаль), бідний, безталанний, бездольний, сердешний, бідолашний, сіромашний; нещасливий (у якого життєві обставини склалися невдало, несприятливо); горьований … Словник синонімів української мови
терпкий — а/, е/. 1) Який викликає відчуття стягування в роті (про смак деяких плодів, вин тощо). || Який сильно діє на органи чуття; гострий (про запах, аромат і т. ін.). || Який має гострий, їдкий запах. || Сповнений гострих, їдких пахощів. ||… … Український тлумачний словник
убогий — (вбо/гий), а, е. 1) Який живе в нестатках, злиднях; бідний; прот. багатий. || Недостатньо забезпечений матеріально; небагатий, незаможний. || у знач. ім. убо/гий (вбо/гий), гого, ч.; убо/га (вбо/га), гої, ж. Бідна людина. || Старець, жебрак. 2)… … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
радий — рідше рад, а, е. 1) Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. || Який виражає радість, задоволення. || кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. || у сполуч. із запереч. част. не. Який… … Український тлумачний словник
Слобода (Бурынский район) — Село Слобода укр. Слобода Страна УкраинаУкраина … Википедия
жалісливий — а, е. 1) Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. || Який виражає жаль, співчуття. 2) Сповнений суму, горя або співчуття … Український тлумачний словник
засмучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити. 2) у знач. прикм. Смутний, невеселий. || Який виражає смуток, жаль. 3) у знач. прикм. Похмурий, безрадісний … Український тлумачний словник
субвенція — Субвенція: грошова допомога [26;33;39;49] грошова допомога, дотація [44 1] грошова допомога, дотація, субсидія [44 2] державна фінансова допомога, дотація [46 2] Допомога (грошова) [XX] всі дуже одобряли, що така праця нарешті написана, та… … Толковый украинский словарь